ШТУДЕ́РНО, діал. Присл. до штуде́рний. Бідна, коли пере, то старається, сирота, закрити собою латане шмаття, аби й видно не було, що там під праником в неї. Все жужмить та жужмить його, та все обертає праником так штудерно, аби латки всі наспід приходилися (Вільде, Сестри.., 1958, 321); Слідом котилися штудерно поцяцьковані колісниці з виліпленими на них зображеннями найбільших твердинь Болгарії (Загреб., Диво, 1968, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 546.