ШТУКАТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до штукату́р. Я допускаю, що вона заздрить мініатюрності своєї подруги, витонченої штукатурниці Олесі (Довж., II, 1959, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 548.