ШТУРПАЧО́К, чка́, ч., діал. Зменш. до штурпа́к. Коли заєць скрадливо, присідаючи майже за кожним штурпачком, перебігав.., вона [лисиця].. стежила за ним (Гуц., З горіха.., 1967, 194); Личинка пильщика часто завдає значної шкоди шипшині і троянді, вигризаючи в листі дірки, а в роки масового розмноження зовсім оголює кущі, залишаючи від листя самі штурпачки (Шкідн. поля.., 1949, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 551.