ШТУФ, а, ч. У геології — шматок мінералу або руди, взятий як зразок. Рослинні залишки, головним чином відбитки листя, в цілому збереглись погано, особливо на штуфах піскуватих глин, на яких відбитки листя фрагментарні й відзначаються неясно виявленими вторинним жилкуванням і загальною формою листя (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1957, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 552.