ШУМОТІ́ТИ, тить, недок., рідко. Те саме, що дзюрчати. Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 564.