ШУ́РКАТИ, аю, аєш, недок., діал.
1. Човгати (у 1 знач.).
2. Штрикати (у 1 знач.). Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п’яний, відсунься від бока (Чуб., V, 1874, 1066).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 566.