ШУ́ШВАЛЬ, і, ж., збірн., вульг. Негідні, нікчемні, не варті уваги й поваги люди. [Морозиха:] Спасибі, добрі молодці, за пісню! [І в а н:] Це я, тітко, добрий молодець, а то все шушваль! (Кроп., І, 1958, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 569.