ЩАСЛИ́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до щасли́вий. Бодай би, ви, дівчатоньки. Та по моїй мові Були собі щасливенькі Та жили здорові! (Гл., Байки.., 1959, 287); Коли б швидше минулася хвороба твоя, щоб ти була мені веселенька й здоровенька й щасливенька (Коцюб., III, 1956, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 571.