ЩЕ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. щепи́ти. Коли літак приземлився, увійшла службовка санітарного відділу й перевірила наші посвідки про щеплення віспи (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 44); Колгоспний садовод почав навчати хлопчиків і дівчаток, як робити щеплення дерев, як краще формувати крону (Хлібороб Укр., 1, 1964, 35).
Пасте́рівські ще́плення див. пасте́рівський.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 581.