ЩОДНЯ́, присл. Кожного дня; протягом кожного дня. З весни Іван щодня в полі — то оре, то засіває яриною (Мирний, І, 1949, 209); Мало не щодня,— ще й сонце не сіло, а він з кучером Кузьмою вже лагодяться рибалити (Головко, II, 1957, 488); — Ти, Давиде, їй-бо, лепетун,— грає очима Уляна.— Щодня щось таке вигадаєш (Стельмах, І, 1962, 482).
Щодня́ й (і) щогоди́ни; Щодня́-щогоди́ни — кожного дня, кожну годину дня, постійно. [Настя:] Нехай же я оживу, нехай я буду сподіватись, буду виглядати мою дочку щодня-щогодини (Н.-Лев., II, 1956,441); — Щодня і щогодини то в одній, то в другій отарі не дораховувалися кільканадцяти голів,— і починалися суперечки і сварки (Тулуб, В степу.., 1964, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 603.