ЩОНАЙСТА́РШИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до стари́й 1, 2,, ста́рший. — Піди ще до самого судді,— казала приятелька Ївзі,— у йому, кажуть, уся сила, він щонайстарший над усіма (Кв.-Осн., ІІ, 1956, 278).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 606.