ЩОЧА́СНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що повсякча́сний. Перша щочасна думка про те, що ось-ось її виженуть з хати, відмінилася на іншу. «А може, вони зглянуться на мої гіркі сльози» (Гр., І, 1963, 317); Із них бери зразок прекрасний, З мартенівців, із шахтарів, Чий труд щочасний і незгасний В єдиний в’яжеться мотив (Рильський, Мости, 1948, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 609.