ЩІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до щока́. У веселої, оптимістичної людини завжди активний щічний м’яз сміху, круговий м’яз рота тощо (Знання.., 7, 1966, 6); Недоуздок складається з суголовного ременя, двох щічних ременів; намордного ременя (Конярство, 1957, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 593.