Юрчик, ка, м. Стебелекъ? Просив хлопець розмайрину юрчик, — без віконце подала. Грин. III. 228.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 532.
Що oзначає слово - "юрчик"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.