ЮСТИ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Суд, судова діяльність держави; правосуддя. Радянська юстиція.
2. Сукупність державних органів, що займаються судочинством. Батько Славка служив у Києві, мав солідну посаду в Міністерстві юстиції (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 95).
3. збірн., розм. Юристи.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 617.