Що oзначає слово - "явдохи"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


Явдо́хи (Євдокі́ї) день

1) за церковним календарем, день пам’яті Святої Євдокії (Явдохи), що припадає на 1/14 березня; спрадавна не лише перший день весни, але й нового року, який колись починався навесні; за повір’ям, прокидається баба́к (див.) від зимової сплячки, виходить на світ, свище три рази, а потім знову лягає на другий бік і так спить до Благовіщення; те саме робить і ховрашок; святу Євдокію називають ще Весні́вкою, бо вона нібито завідує у Бога весною; в цей день не працювали, щоб не розгнівити святу, бо може наслати морози; повертаються з вирію ластівки («Ластівки прилітають — погоду обіцяють»); вони віщують добру погоду, коли літають низько над землею, «стеляться», отже, можна сіяти овес (див. ще ла́стівка); з днем пов’язано багато прикмет, — «яка Явдоха, таке й літо», «звідки вітер на Явдоху повіє, звідти й весна», «на Явдохи гарний день — треба сіяти льон». Прийшли Євдокії, — дядькові затії: плуга чинити, борону точити (приказка); На Явдохи — води по боки (приказка); Прийшла Євдокія — селянинові надія (приказка); У Явдохи сила — весь поділ замочила (приказка); Євдоха з водою, а Георгій з травою (приказка); Якщо курка на Явдоху нап’ється, то на Юрія вівця напасеться (приказка);

2) Євдокі́я = Докі́я = Явдо́ха = Ві́вдя (від грецьк. eudokia — «благовоління», «добра слава»; зменшено-пестливі — Євдо́ся, Докі́йка, Докі́єнька, Докі́єчка, До́ся, До́сенька, До́сечка, До́ська, До́ця, До́ценька, До́цечка, До́цька, Ду́ся, Ду́сенька, Ду́сечка, Ду́ня, Ду́ненька, Ду́нечка, Явдо́ня, Явдо́ненька, Явдо­́нечка, Явдо́нька, Явдо́шенька, Явдо́шечка, Явдо́шка) — українізоване християнське жіноче ім’я; широко вживається в народнопісенній творчості: «Опанас воли пас, а Явдоха — бички. — Постривай, не тікай, куплю черевички»; «Оглянься, Докійко, й назад себе, Чи не стоїть рідний батько коло тебе»; «— Ой доню Явдоню, зіллячко моє, Чого ж то змарніло личенько твоє?»; об’єкт жарту в народних афоризмах: «Марина м’яка, як глина, а Явдоха твердша троха».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 659-660.