ЯЗИ́ЧЕСТВО, а, с. Загальне позначення дохристиянських політеїстичних релігій на відміну від монотеїстичних (християнства, магометанства і т. ін.); поганство. До пори язичества сягають так звані русальські пісні, які зберегли до наших днів язичеський характер (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 506); Порівнюючи з язичеством, християнство було прогресивним явищем (Рад. Укр., 14.IX 1946, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 630.