Я́КІСНИЙ, а, е.
1. Прикм. до я́кість 1, 2. Згідно з діалектичними закономірностями у фізіології кількісні зміни приводять до якісних змін фізіологічних властивостей речовини (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 70); XX століття характеризується не тільки величезним збільшенням обсягу наукових знань, а й якісною зміною самого характеру науки (Наука.., 11, 1962, 4); Практичне здійснення курсу на підвищення ефективності виробництва і поліпшення якісних показників економіки зв’язане з пошуком нових підходів і нових рішень, які б дали змогу повною мірою використати переваги соціалістичної системи (Ком. Укр., 6, 1975, 68).
∆ Я́кісний ана́ліз — метод визначення хімічного складу речовини. — Темний шматок [мінералу] треба віддати в інститут для якісного і кількісного аналізу (Досв., Вибр., 1959, 273).
2. розм. Те саме, що високоя́кісний. Якісне виготовлення виробів можливе тільки на верстатах, які відповідають нормам точності (Технол. різального інстр., 1959, 7); Він завжди варив якісну сталь (Чорн., Визвол. земля, 1950, 112).
3. грам. Який виражає якість, внутрішню ознаку предмета. Якісні прикметники виражають безпосередні, прямі ознаки предметів. У різних предметах ці ознаки можуть мати неоднакову міру вияву (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 638.