Я́РМАРОК, рку, ч. Торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів. На заході понад лісом шумує ярмарок, осінній, роковий — з волами, з козаками, з краму усякого горами, з вина червоного водоспадами (Вас., II, 1959, 218); В торгових рядах — гори товарів. Не було, здається, такої речі на світі, що її не можна було б купити на цьому багатющому ярмарку! (Гончар, І, 1959, 37); Лейпцігський ярмарок існує з другої половини XIII сторіччя і збирається двічі на рік — весною та восени (Наука.., 9, 1956, 36); *Образно. Корній Кирилович Недокус, як-то кажуть, уже не на ярмарок, а з ярмарку чимчикував (Збан., Малин. дзвін, 1958, 36); Виступав перед червоноармійцями Леонід Бронников. Говорив він про минуле цього краю, про тисячі й тисячі заробітчан, які щовесни йшли сюди на каховські людські ярмарки продавати поміщикам свої мозолясті руки (Гончар, II, 1959, 342); *У порівн. Коло річки й на вулицях гармидер, крик, тіснота, як на ярмарку… (Мирний, І, 1949, 220); На станції, мов на ярмарку,— всюди тачанки, тачанки, тачанки! (Гончар, II, 1959, 234); // перен., розм. Місце скупчення кого-, чого-небудь, де багато шуму, галасу, велике пожвавлення і т. ін. [Когут:] А на мосту… Людей і підвід — цілий ярмарок! Кричать, товпляться, душать один одного (Мокр., П’єси, 1959, 134); Раптово.. до приймальні зайшов Гаманюк. Як завжди, Христя підвелася йому назустріч з винуватою посмішкою: — Що це в тебе за ярмарок? — спитав невдоволено.— Такий сьогодні прийом,— пояснила півголосом (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 352).
Кі́нський я́рмарок див. кі́нський; Контракто́вий я́рмарок — торг, на якому укладали контракти на оптовий продаж і купівлю товарів; Пташи́ний я́рмарок див. пташи́ний.
◊ Пропа́в, як соба́ка на я́рмарку див. пропада́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 649.