ЯСЕ́ЛЬЦЯ, лець, мн. Зменш.-пестл. до я́сла. Був собі журавель та журавочка, Накосили сінця повні ясельця (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 434); Журавель для баранця Накосив стіжок сінця Та й майструє ясельця́, Не собі — для баранця (Стельмах, V, 1963, 330).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 652.