ЯСМИ́НОВИЙ, а, е, заст. Прикм. до ясми́н. Видко було, як грає на сонці шатро ясминового цвіту, що білим серпанком коливалося в долині (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 105); Смичок [до скрипки] Юра зробив з ясминового прутика (Смолич, II, 1958, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 654.