ЯСНОЗО́РЯНИЙ, а, е, поет. Те саме, що яснозо́рий 2. На море вже впала яснозоряна ніч (Трубл., II, 1955, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 657.