Я́ЩИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до я́щик. [Ряженко:] Так куди поклажу, смиреннице? [Софія:] Один ящичок сюди, в чулан (Мик., І, 1957, 287); Ганджа змайстрував з дикту ящичок (Шиян, Вибр., 1947, 331); Чернишов довго сидів в його робочому кабінеті, заваленому паперами, товстими зошитами, картотеками і каталожними ящичками (Тулуб, В степу.., 1964, 233); Смородину, агрус та плоди кісточкових культур пакують в решета, які укладають в паки та гратчасті ящички місткістю 6-8 кг (Сад. і ягідн., 1957, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 662.