ІДЕАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до ідеалізму (у 1 знач.), пройнятий ним. Ми влаштовували інсценізовані диспути, спрямовані проти релігійних забобонів, проти отруйного дурману ідеалістичного світогляду (Донч., VI, 1957, 610); Академік Павлов сміливо відкинув релігійно-ідеалістичні забобони в розумінні душевної діяльності (Наука.., 1, 1958, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 10.