ІДІОТИ́ЧНО. Присл. до ідіоти́чний. Барон стояв недалеко, чув усе те і якось ідіотично всміхався (Фр., III, 1950, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 12.