ІЗОБА́РА, и, ж.
1. метеор. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковим атмосферним тиском. В метеорології користуються сітками «ізотерм» і «ізобар» («ліній однакових температур» і «ліній однакових тисків») (Курс мат. анал., II, 1956, 27).
2. фіз. Лінія, якою графічно зображують залежність між фізичними величинами при сталому тиску.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 13.