ІКОНОСТА́СИК, а, ч. Зменш. до іконоста́с. Тепер камера мала інший вигляд: столи були винесені, дірява підлога вимита, вишкрябана, брезенту посеред камери не було, а на його місці стояв маленький іконостасик (Вас., І, 1959, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 16.