І́МЕННО: От і́менно, розм.— саме так, атож. — Безсердечний ти! — Ні, мамо.. Невже ви таки справді думаєте, що мені легко, — от іменно, як кажете, — повз самий двір пройти! (Головко, II, 1957, 577).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 19.