ІННЕРВА́ЦІЯ, ї, ж., фізл. Зв’язок органів і тканин організму людини й тварини з центральною нервовою системою, що здійснюється за допомогою нервових волокон. У немовлят корови іннервації у перші два-три місяці їх життя так слабо розвинуті, що умовні рефлекси звичайно дуже важко утворюються (Шк. гігієна, 1954, 51); Морфологія іннервації м’якої оболонки мозку докладно вивчена в людей молодого й середнього віку (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 31.