ІНОРО́ДЕЦЬ, дця, ч. У дореволюційній Росії — офіційна назва представника неросійської народності, звичайно східної окраїни Російської імперії. В отамана знову затіпалась щока.. І подумати тільки. Ще кілька місяців тому оцей нижній чин, до того ж — інородець, стояв би перед ним струнко (Головко, II, 1957, 533).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 32.