ІНСПЕ́КТОРСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до інспе́ктор. Інспекторські обов’язки; // у знач. ім. інспе́кторська, кої, ж. Кімната для інспектора. Аж раптом ми, по втомі Уроку п’ятого, в «інспекторській» тісній Крізь шпарку у дверях уздріли дивне диво (Рильський, II, 1946, 199).
2. Стос. до інспектування, пов’язаний з ним. — В середині квітня почнеться інспекторська перевірка роботи нашого училища,— сказав Мороз (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 33.