ІНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. Керівна вказівка; настанова. — Ми зупинилися в Іркутську. Зразу на тиждень, поки не надійдуть інструкції з Петербурга (Фр., IV, 1950, 374); На прощання дає мені Берник розмаїті інструкції, що маю робити, коли вступлять до села окупанти (Мур., Бук. повість, 1959, 149); // Зібрання вказівок, настанов, як виконувати що-небудь. Інструкція до укладання Словника української мови.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 34.