ІНСЦЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. Те саме, що інсценізува́ти 1.
2. перен. Влаштовувати, зображати що-небудь, маючи на меті ввести когось в оману. Інсценувати напад; Інсценувати істерику.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 35.