ІНСЦЕНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Переробка літературного твору для сцени або кіно. Факти екранізації драматичних творів, інсценізації романів тощо.. незаперечно доводять, що кіно, театр і література мають багато спільного (Рад. літ-во, 1, 1957, 18); У 1920 році Лесь Курбас за власною інсценізацією створив одну з кращих своїх вистав «Гайдамаки» (за однойменною поемою Т. Г. Шевченка) (Мист., 2, 1965, 33).
2. Інсценізований твір, вистава. У дні першотравневих свят у Києві, на Софійському майдані, була виконана інсценізація «Звільнення праці» (Мист., 5, 1957, 67); В роки відбудови народного господарства певний час побутували інсценізації і переробки драматичних та епічних творів дожовтневої літератури (Нар. тв. та етн., 3, 1961,46).
3. перен. Дія за знач. інсценізува́ти 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 35.