ІНТЕРПРЕТА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто інтерпретує, пояснює що-небудь; тлумач. Франко був одним з глибоких знавців і інтерпретаторів творів французького романіста [Золя] (Укр. літ. критика.., 1959, 440); Колектив франківців прагнув бути справжнім творчим інтерпретатором драматургії О. Корнійчука (Мист., 1, 1955, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 39.