ІНТЕРПУ́НКЦІЯ, ї, ж.
1. Розставляння розділових знаків у писемній мові.
2. Те саме, що пунктуа́ція. Правопис і інтерпункцію лишаю тут і скрізь далі таку, як в оригіналі (Фр., XVI, 1955, 357).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 39.