ІНТУЇТИ́ВНО. Присл. до інтуїти́вний. Схвильований, затурбований, запаморочений нечуваним дивом, він нічого не міг зразу збагнуть, та.. шукати розгадки він інтуїтивно прибіг сюди (Вас., І, 1959, 243); Настрій голови інтуїтивно відчував і секретар сільради (Кир., Вибр., 1960, 309).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 41.