ІПОСТА́СЬ, і, ж. Церковний термін для позначення однієї з осіб християнської трійці. Не вмирають старі боги, відроджуються в новій іпостасі, в новій силі й красі (Загреб., Диво, 1968, 589); // перен. Про що-небудь дуже схоже, подібне до чогось. Як відомо, драма існує ніби у двох іпостасях, єдиних у своїй суті і водночас відмінних — літературі та театрі (Рад. літ-во, 7, 1965, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 686.