ІПОТЕ́КА, и, ж. У капіталістичних країнах — позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику. Перемігший пролетаріат дасть їй [верстві середнього селянства] безпосереднє поліпшення її становища, знищуючи орендну плату й іпотеки (Ленін, 31, 1951, 129); Сьогодні повернувся з Полтави Василь Опанасович. Він завжди привозив з губернії новини, дуже нудні, як на смак.. маленького Ванюти: про якісь акцизи, опіки, іпотеки (Полт., Повість.., 1960, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 45.