ІСТЕРИ́ЧНО. Присл. до істери́чний 3. Несподівано вона істерично заридала голосно (Н.-Лев., IV, 1956, 254); Перелякане жіноцтво істерично кричало (Бурл., О. Вересай, 1959, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 50.