ІСТО́ТНО. Присл. до істо́тний 1; дуже сильно. Первісне людське стадо раннього палеоліту за своєю організацією було ще близьке до стада людиноподібних мавп, але вже істотно відрізнялось від нього (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 16); У деяких видів [земноводних] (зокрема у тритонів) нюх істотно допомагає при відшукуванні їжі (Визначник земноводних.., 1955, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 52.