ГАБЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Неславити, паплюжити. — Ти чого мою доньку габзуєш? — скипів Окунь (Стельмах, І, 1962, 465).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 8.