Що oзначає слово - "ґвинт"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ГВИНТ, а́, ч.

1. Стрижень, що має спіральну різьбу на зовнішній поверхні. Терентій замикає віконниці на залізні гвинти (Стельмах, Хліб.., 1959, 316); Скільки йому треба було зусилля, щоб ослабілими руками одкрутить гвинти люка… (Кучер, Дорога.., 1958, 125).

2. Частина рухового механізму пароплава або літака у вигляді лопатей, прикріплених на валу. За кормою клекоче і піниться збита гвинтами вода, — корабель набирає швидкість (Ткач, Крута хвиля, 1956, 123); Прямісінько на їхню машину, свистячи в повітрі гвинтами, пікірував фашистський літак (Збан., Між.. людьми, 1955, 56).

3. у знач. присл. гвинто́м. По спіралі. Буває випустиш оце їх [голубів] надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють над тобою у небесах (Гончар, Таврія, 1952, 24); Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні, гвинтами повернулись в повітрі і поринули в далечінь (Довж., Зач. Десна, 1957, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 44.