Ая́йкало, ла, м.
1) Произносящій: ая́й, стонущій. Желех.
2) Трусь, мнительный человѣкъ. Желех. Він таке (такий) аяйкало.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 11.
Слово "аяйкало" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови