Безлітний, а, е, безлітній, я, є.
1) Вѣчный. Чуб. III. 11.
2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 41.
Слово "безлітний" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови