Безувірний, а, е.
1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247.
2) Злой, безсердечный. См. Бузувірний.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 47.
Слово "безувірний" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови