Від’Їздний, а, е. Который на отьѣздѣ, прощальный. Так може, діду, й од’їздної (чарки)? О. 1862. І. 51. Від’їздне = відклінне.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 214.
Слово "від'їздний" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови