Гуся́р, ра, м.
1) Гусь—гермафродитъ. ЕЗ. V. 173.
2) = Гусятник 1. Вх. Лем. 406.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 343.
Слово "гусяр" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови