Гільчастий, а, е. = гіллястий Стоїть дуб гілчастий. Мнж. 150. Гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 285.
Слово "гільчастий" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови