Дова́дити, важу, диш, гл.
1) Досадить. До того мені доводив, що вже й вадити більш ні в чім. Зміев. у.
2) Пріучить. Доводив хлопця до горілки. Харьк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 400.
Слово "довадити" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови